Емоційний інтелект проявляється не лише в контролі емоційних реакцій задля
особистої вигоди. Мова йде про прояви емоцій там, де це доречно. Саме
емоції лежать в основі тієї щирості, яка заспокоює, переконує і надає
впевненості. Коли це потрібно, вони запускають захисні реакцій: атакувати,
завмерти чи тікати. Емоції необхідні, коли ми маємо впоратися, наприклад, зі
страхом, зрештою вони є джерелом наших найбільших радощів.
Емоційно обізнані люди схожі на батьків для своїх емоцій: вони усвідомлюють,
приймають, визнають потреби своїх емоцій, потураючи їм там, де це
необхідно, заохочуючи їхню творчість і, в той самий час, утримуючи їх від
недоброго, деструктивного або зневажливого прояву. Продовжуючи метафору,
емоційно обізнані люди не належать до тієї школи, яка вважає, що емоції слід
пригнічувати, "бачити, але не чути", або до іншої школи, яка дозволила б
"маленьким улюбленцям" вільно "проявляти себе" попри незадоволення або
занепокоєння інших.
Емоційному розумінню інших можна навчитись, посилаючись на абетку
власних емоцій. Якщо ви не товаришуєте зі своїми емоціями, вам буде важко
співвідносити себе з іншими людьми та реагувати на них відповідним чином.